Обережно, туберкульоз!

Україна займає 4 місце за рівнем захворюваності на туберкульоз дорослих та 5 місце за рівнем захворюваності дітей.

На сьогодні проблема туберкульозу (ТБ) набула статусу проблеми загальнодержавного масштабу, наслідки якої несуть в собі загрозу національній безпеці нашої держави.

Поширення ТБ є однією з основних причин втрати працездатності, здоров’я, інвалідності та смертності серед населення України та свідчить про наявність проблеми бідності, соціальної незахищеності від ТБ та потребує збільшення обсягу видатків з державного бюджету.

Світовий досвід свідчить, що для усунення проблем, пов’язаних з ТБ, необхідно забезпечити реалізацію державної політики у сфері профілактики, своєчасного виявлення та лікування хворих шляхом об’єднання зусиль органів державної влади та громадськості.

Згідно з статистичними даними Центру медичної статистики МОЗ України за 9 місяців 2019 року захворюваність на активний ТБ, включаючи його рецидиви, серед населення України складає 19 016 осіб, з них дітей до 17 років – 605, а захворюваність на активний ТБ (без рецидивів) – 15 562 осіб, з них дітей до 17 років – 589.

Саме для надання спеціалізованої медичної допомоги дітям з активними формами ТБ та дітям з груп ризику стосовно захворюваності на ТБ, для забезпечення ефективності медичної реабілітації, тривалості та стійкості її результатів у дітей та підлітків були створені дитячі протитуберкульозні санаторії, зокрема комунальні, діяльність яких чітко визначена законодавством України.

Зустріч з керівниками обласних дитячих протитуберкульозних закладів

За змістом статті 4 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» медична допомога, туберкулінодіагностика, хіміопрофілактика туберкульозу та санаторно-курортне лікування хворих на туберкульоз у державних і комунальних закладах охорони здоров’я здійснюються безоплатно.

Статтею 20 цього Закону визначено, що хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу мають право, зокрема, на безоплатне санаторно-курортне лікування відповідно до медичних показань в межах коштів, виділених бюджетом.

Саме у ці спеціалізовані дитячі санаторії своєчасно спрямовуються діти з вогнищ ТБ, контактних з цією загрозливою хворобою, переводяться зі стаціонарного етапу лікування для запобігання перехресної резистентності до ліків. Дані заклади безпосередньо забезпечують: 

  • специфічне контрольоване та профілактичне лікування під наглядом медичного персоналу; постійний моніторинг стану здоров’я для запобігання виникнення ускладнень та побічних дій протитуберкульозних препаратів;
  • контроль дотримання санітарно – гігієнічного режиму;
  • повноцінне, збалансоване харчування (вкрай важливе для такої категорії дітей);
  • умови для комфортного перебування дітей;
  • психологічну допомогу;
  • безперервність надання освітніх послуг на рівні Державних стандартів загальної середньої освіти. 

 

Проте, з 01.04.2020 існує загроза відсутності бюджетного фінансування комунальних протитуберкульозних санаторіїв, зокрема дитячих, а це означає, що є загроза припинення діяльності цих закладів, а для дітей та дорослих з ТБ – відсутність доступу до адекватної та ефективної медичної допомоги з санаторного лікування та реабілітації. Така ситуація призведе до поширення ТБ серед населення нашої держави з вкрай негативними наслідками.

Для запобігання кризової ситуації я звернулась до Міністра охорони здоров’я – голови Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу З. Скалецької, а також до Президента України – голови РНБО В. Зеленського з надією на оперативне реагування.

Блог Президента ВАФК Ірини Сисоєнко.
Джерело: https://censor.net.ua/b3169208