Обмін досвідом. Сергій Кутіков «Підхід до реабілітації поранених після ампутації»

«Школа реабілітації 2023», проведена Всеукраїнською Асоціацією Фізичної Медицини, Реабілітації і Курортології (ВАФК), об’єднала українських та ізраїльських реабілітологів.

Серед представників з Ізраїлю виступив Сергій Кутіков, заступник завідувача відділення ортопедичної реабілітації, реабілітаційного медичного центру Левенштейн (Loewenstein).

Пан Сергій розкрив тему: «Підхід до реабілітації поранених після ампутації». Розповів, що орієнтовний розподіл пацієнтів, в його реабілітаційному відділенні становить:

• 50% люди з ампутаціями кінцівок (80-90% з яких є пацієнтами з хронічними захворюваннями (наприклад, цукровий діабет), 10% — травматичні випадки, чимала кількість з яких українці);

• 25% люди з множинними травмами (переломами, травмами внутрішніх органів);

• 25% люди після хірургічних операцій.

Зазначив, що реабілітаційний підхід в Україні має бути відмінним від його відділення, оскільки великий відсоток травмованих в Україні – це ампутації, які пов’язані з бойовою травмою, і здебільшого такі травми отримують молоді люди. Тому ізраїльський підхід до реабілітації, вважає, необхідним переглянути, бо молодих пацієнтів потрібно повернути на дуже високий рівень функціональності в кінці реабілітаційного процесу.

«Досвід довів, що один лікар не може вирішити всіх проблем пацієнта на реабілітаційному етапі після ампутації кінцівки чи кінцівок, тому створюється мультидисциплінарна команда». Також зауважив, що інколи реабілітаційна команда може складатися з 11 осіб і більше, а ще залучаються члени сім’ї для підтримки пацієнта та досягнення ним реабілітаційних цілей.

«Якщо в області традиційної медицини, у звичайному госпіталі, на пацієнта дивляться і намагаються діагностувати якесь захворювання — реабілітологуреабілітологу діагноз не настільки важливий. Для лікаря-реабілітолога на перший план виводиться функціональна нездатність пацієнта, на основі якої будується реабілітаційний план», — зазначив доктор Сергій.

Щодо виписки пацієнтів зауважив, що рішення прийматися одним лікарем не може. Навіть коли лікар, в медичному плані, закінчив своє лікування, а фізіотерапевт, до прикладу, не досягнув своїх цілей — дату виписки такого пацієнта буде відкладено. Рішення про виписку пацієнта приймається лише мультидисциплінарною командою; та вказав на важливість комплексної роботи фахівців та щотижневі зустрічі для узгодження дій для досягання кінцевих цілей.

Також пан Сергій розповів про досвід проведення вихідних днів пацієнтами в домашніх умовах задля з’ясування проблематики в пристосуванні до побутових умов, як цілі досягнення для реабілітаційної програми.

Окремо виділив важливість комунікації:

1) з родиною пацієнта — для підтримки психологічного стану та, наприклад, відповідного переобладнання житла членами родини для можливості безперешкодного пересування на кріслі колісному (збільшення дверей, переоснащення кухні, прилаштування пандусів і навіть зміна житла з переселенням на перший поверх);

2) з пацієнтом — для розуміння ним його можливостей та обмежень.

Також є цікаві підходи до лікування ран, як хірургічно, так і запальних процесів, різний спектр пов’язок які застосовуються.

Багато особливостей які застосовуються в клініці для ампутантів, починаючи від передопераційної підготовки, операції, післяопераційної і закінчуючи правильним підбором протеза та реабілітації на всіх етапах.

При будь-якій складності поранень варто намагатись зберегти кінцівку, або зберегти якомога більше від того, що залишилось, для якіснішого функціонування людини надалі та зручнішого протезування.

Сергій Кутіков також вказав на особливість вибору протеза для кожного окремого випадку: чим вище функціональний рівень пацієнта, тим вільнішим у рухах протез може бути. Адже рівень енергії, що використовується під час використання протеза, в середньому, вище на 150-350% в порівнянні з затратами енергії (сил) на рух здорової людини. І це варто враховувати.

Ми щиро дякуємо доктору Сергію Кутікову за підготовку доповіді та приділений час та висвітлення актуальної теми для українських колег! Також вдячні лікарні Левенштейн за те, що щиро ділиться власними напрацюваннями, досвідом й за готовність співпрацювати надалі!